- хребетні
- -их, мн., зоол.Підтип найвище організованих тварин типу хордових, що мають двобічно симетричне тіло, хорду або хребет і череп, в якому міститься головний мозок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
амніоти — о/т, мн. Вищі хребетні тварини, в яких у процесі ембріонального розвитку утворюються зародкові оболонки … Український тлумачний словник
анамнії — ій, мн. Нижчі хребетні тварини, в яких у процесі ембріонального розвитку не утворюються зародкові оболонки (круглороті, риби, земноводні) … Український тлумачний словник
колбочка — и, ж. 1) Зменш. до колба. 2) перев. мн., анат. Один із видів світлочутливих клітин сітківки ока, завдяки яким людина й хребетні тварини можуть бачити вдень і сприймати кольори … Український тлумачний словник
черепні — и/х, мн. Вищий тип тварин, які мають кістяний або хрящоподібний скелет; хребетні … Український тлумачний словник
щелепнороті — тих, мн. Вищі хребетні тварини, що мають щелепи й парні кінцівки … Український тлумачний словник
птахи — мн. (хребетні тварини, які мають тіло, укрите пір ям, дзьоб і крила), пернаті; птаство збірн., пташки збірн.; птиця (зі сл. свійська) … Словник синонімів української мови